23 листопада в Балівському старостинському окрузі, біля пам’ятного знаку жертвам Голодоморів, відбувся скорботний захід-реквієм, присвячений одній із найболючіших сторінок історії України.
Щороку в четверту суботу листопада Україна згадує жертв Голодоморів 1932–1933 років та штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У цей день запалені свічки стають знаком незгасного світла душ, які постраждали від жорстокості режиму.
Рівно о 16:00 Балівка, разом із усією країною, схилила голови у хвилині мовчання. У цей момент не звучало жодного слова, лише тремтіло полум’я свічок, нагадуючи про тишу, що панувала у зруйнованих селах і спорожнілих домівках. Це мовчання було наповнене глибоким болем, молитвами за душі загиблих та обіцянкою зберігати пам’ять, щоб подібна трагедія ніколи більше не повторилася.
Пам’ять про Голодомор — це більше, ніж біль минулого. Це наша відповідальність перед наступними поколіннями. У кожній свічці, у кожній хвилині мовчання цього вечора горіло світло, що оберігає правду та нагадує: ми пам’ятаємо. І пам’ятатимемо завжди.